Коментарi та аналiтика

Пасажири на усіх палубах «от Москвы до самых до окраин» вже відчувають подих крижаного холоду.

У нашої країни та Європи є три тижні для того, щоб сформувати монолітну спільну позицію щодо закінчення війни в Україні й умов договору про мир.

Коли Путін нещодавно сказав, що у війні проти нашої країни справа наближається до завершення, він визнав: вести ще роками війну на виснаження Кремль у такому же масштабі вже не здатний. Й не тому, що хоче, а тому що змушений буде найближчими місяцями знайти вихід із повномасштабної війни.

Давній римський імператор Калігула призначив свого коня сенатором, а сучасний російський цар Путін хоче призначити свого лобіста Шредера представником Євросоюза на перемовинах про закінчення війни в України.

Директор Інституту «Діалог» Андрій Миселюк на запрошення телеканалу «Новини.LIVE» узяв участь у обговоренні цієї теми в студії телеканалу.

«Побєдно-парадне» святкування «Дня Побєди» 9 травня на Червоній площі - це наріжний камінь всієї величезної будови Путіна із міфов і скрєп. Зруйнувати цей «дух великої Побєди» - значить нанести вирішальний удар по цій будові, яка в силу своєї штучності відновленню не підлягатиме.

Заява канцлера Німеччини про можливі територіальні поступки України є частиною ширшої спроби Берліна сформувати власне бачення завершення війни та майбутніх відносин із Україною.

У заявці нашої країни – глобальне донорство ефективних безпекових рішень, здатність запропонувати нові, дієві та недорогі військові технології проти країн-ревізіоністів Росії, Ірану та Північної Кореї.

Головний підсумок (першого) місяця військової авантюри США в Ірані: без допомоги ключових союзників з табору «колективного Заходу» Сполучені Штати наодинці програЮть у протистоянні об’єднанню держав «Осі руйнування правил існуючого світового порядку» (Китай-Росія-Іран-Півнвчна Корея, вони ж – «Крінкс»).

Багато хто переживає, що переговори по закінченню війни у нашій країні за участю України, США та Росії не замерли, а померли. Але їх можна заспокоїти: не може померти те, що насправді не народилося.

Політичні дивіденди для Путіна можуть виявитися навіть важливішими за фінансові.