Голосування у першому читанні за зміни до Конституції України 31 серпня, яки включає принциповий для ЄС та Росії пункт про особливий порядок самоврядування у окремих регіонах Донбасу так званих «ДНР»-«ЛНР» - необхідний тактичний крок української влади.

Тепер у випадку проведення восени цього року вже анонсованих виборів у «ДНР»-«ЛНР», Київ отримає привід не затверджувати ці зміни конституційною більшістю до 31 грудня цього року, як це передбачено пунктом №11 Мінських домовленостей. При цьому Україна зможе покласти всю вину за зрив виконання цих домовленостей на бойовиків «ДНР»-«ЛНР» та Росію, яка їх підтримує.

Голосування у першому читанні за зміни до Конституції України 31 серпня, яки включає принциповий для ЄС та Росії пункт про особливий порядок самоврядування у окремих регіонах Донбасу так званих «ДНР»-«ЛНР» - необхідний тактичний крок української влади. Тепер у випадку проведення восени цього року вже анонсованих виборів у «ДНР»-«ЛНР», Київ отримає привід не затверджувати ці зміни конституційною більшістю до 31 грудня цього року, як це передбачено пунктом №11 Мінських домовленостей. При цьому Україна зможе покласти всю вину за зрив виконання цих домовленостей на бойовиків «ДНР»-«ЛНР» та Росію, яка їх підтримує.  

Таку думку висловив директор Інституту «Діалог» Андрій Миселюк у прямому ефірі телеканалу «112. Україна».

Політолог назвав голосування у першому читанні за зміни до Конституції вимушеним кроком України: «Влада була змушена піти на нього під шаленим тиском одночасно із двох боків — Брюсселю та Москви». Він підкреслив, що голосування конституційної більшістю за зміни до Конституції до 31 грудня, як цього вимагають Мінські домовленості лютого 2015-го, залишається лише одним із можливих варіантів розвитку подій: «Це питання буде знято у випадку проведення виборів на окупованих територіях наприкінці жовтня — на початку листопада»