І змушений був «включити задню» - поспіхом скасував підвищення цін на газ для населення з 1 січня. Це відбулося після серії протестів проти цього підвищення по всій країні.

Між тим як саме популістська і з самого початку нездійснена в силу об’єктивних економічних факторів обіцянка знизити тарифи стала одним із вагомих факторів перемоги Зеленського на президентських виборах позаминулого року. Бо ж так надзвичайно привабливо виглядало…

Поки він не знижував, але й не підвищував тарифи, його прихильники ще більш-менш пробачали «гаранту Конституції та низьких тарифів» невиконання його обіцянки.

Хоча й неухильно народ все більше розчаровувалися скромними результатами роботи його слуги (див.результати місцевих виборів минулої осені). Правда, із врахуванням часової дистанції розчаровувався достатньо повільно.

Але своїм рішенням сильно підвищити ціни на газ без ґрунтовного та зрозумілого пояснення народові причин такого відступу від своїх же обіцянок знизити «несправедливі тарифи», президент власноруч обрубав сук. На якому він зручно прилаштувався ще під час виборів-2019. І сильно пришпорював цей процес розчарування.

З’явилася реальна загроза того, що після промаху із тарифами зменшення його популярності набуде всіх ознак справжнього обвалу. Що невідворотно продемонстрували б всі соціологічні дослідження лютого - після отримання українцями нових платіжок із «справедливими цінами» from Zelenskiy.

Тим більш, що процесам зменшення популярності президента і росту протестів саме проти його дій сильно допомогли би опоненти на кшталт Юлії Тимошенко. Яка вже організовувала тарифні майдани – проти президента Порошенко. Можна не сумніватися, що і зараз в неї все були напоготові вже добре обкатаної технології. 

Та й інші б захисники справедливості теж не забарилися би піднятися на захист обманутих споживачів. Бо більшого подарунку для них від «несправедливого президента, який порушив свою же обіцянку народові та хоче залізти у кишені простих українців» складно придумати.

Зеленський не дочекався підходу цієї важкої кінноти. І капітулював вже після атак легкої кавалерії у вигляді невпорядкованих акцій протесту проти його ініціативи з підвищення тарифів у регіонах, скасувавши це підвищення.

Таким чином він наочно продемонстрував свої слабкість та вразливість перед масовими протестами.  А також залежність від сприйняття його виступів глядачами. Чи то пак – його дій суспільством. Адже його тарифне шоу точно б не зірвало шалені збори у касі народної прихильності…

Звичайно, як актор із величезним досвідом виступів поперед публікою, Зеленський намагався і при такій геть поганій грі зробити гарну мину. І показати, що це саме він у складних умовах економічної кризи та карантину захищає споживачів від нових драконівських тарифів.

Але зробив цей крок надто запізно - після майже двох тижнів після тарифного подарунка під ялинку та зростання протестів проти цього подарунку в різних регіонах країни. 

І тепер його обіцянки захистити інтереси «маленьких українців» звучать як спроби виправдатися після свого же «косяку». Зовсім не переконливо.  

Українці цієї нещирої щирості не повірять. І не пробачать. (Як там у віртуоза розмовного жанру – ні обіцянок, ні пробачень). Тому соцопитування другої половини січня-лютого обов’язково такі продемонструють хоч і не обвальне, проте суттєве падіння його популярності. Після чого знову буде привід згадати тарифні піруети Зеленського і поговорити, як саме вони йому відгукнулись.