Сьогодні Путін особисто запропонує Байдену конкретні умови облаштування нового світового порядку замість зламаного Росією за 8 років післявоєнного облаштування світу.

 

Таким чином, господар Кремля спробує вирішити одночасно два завдання:

по-перше, добитися того, щоб його нинішній саміт із Байденом став більш результативним та продуктивним, ніж їхня червнева зустріч у Женеві;

по-друге, щоб їхній онлайн-саміт став такою же важливою для порядку денного світу подією, як нещодавній онлайн-саміт Байдена із китайським лідером Сі Цзіньпіном. (Звичайно, Путін хотів би знову особисто зустрітися з Байденом офлайн, але «онлайн – так онлайн»).

Китайський фактор – надзвичайно важливий для сьогоднішньої розмови Байдена і Путіна. Без його врахування неможливо зрозуміти логіку дій, modus operandi, й США, й Росії. Бо, як зазначає український посол в Японії Сергій Корсунський, для США перебувати «на розтяжці» досить накладно: одночасно з тим, як РФ створює величезну напругу в Європі навколо України, Китай створює таку ж напругу навколо Тайваню. Крім того, Росія «підписується» й тут – і ВМС Росії та Китаю влаштовують спільне «патрулювання» навколо Японії, де розміщені найважливіші в регіоні військово-морські бази США.  «Південно-Східна Азія — зона надзвичайно важливих інтересів Вашингтона, і незле було б докучати світовому гегемонові відразу з двох рук, особливо з урахуванням його нинішньої вразливості», - пояснює Корсунський.

Але, звичайно, пріоритетний фронт дій для РФ – Європа і протистояння тут з США. І саме тут Путін намагається зараз здійснити перехід від процессу руйнування існуючих після Другої світової війни старих принципів світового порядку до оформлення замість них нових принципів.

Цей перехід Москва розпочала у квітні цього року. Коли спочатку викликала справжній шок у провідних західних столицях громадною концентрацією військ на українських кордонах. Але використала цей фактор не для подальшого руйнування порушеного нею 2014-го безпекового статус-кво. А як запрошення нового на той момент господаря Білого дому Джо Байдена для предметної розмови про принципи співіснування США і РФ у «новому дивному світі».

«Путін почав дуже важливий етап своєї роботи з переформатування світового порядку, - заначав наш Інститут «Діалог» у квітні. - Як і сім років тому цей етап знов припав на квітень, і його стартовим майданчиком знову стала Україна. В той же час, зараз господар Кремля обрав іншій інструментарій».

Підготовча робота

Перед тим, як зробити Байденові пропозицію, від якої, як впевнений Путін, господар Білого дому врешті решт не зможе відмовитися, і навесні і восени цього року РФ в обох випадках спочатку виконувала приблизно однакову підготовчу роботу. Демонстративно збираючи величезну кількість військ біля українських кордонів (весною – більше, восени – вже значно менше), РФ наполешиво нмагалась

*продемонструвати наочно, що після всіх величезних зусиль Заходу по врегулюванню ситуації на Донбасі і з Кримом, у 2021-ому, так само, як і у 2014-му, Путін готовий знову вторгнутися в Україну та окупувати ще частину країни;

* показати Сполученим Штатам, що РФ розглядає Україну важливою складовою зони своїх виключних геополітичних інтересів;

* показати НАТО, що у альянса й сьогодні немає інструментів для того, щоб запобігти вторгненню РФ в сусідні держави та окупації частин територій цих держав – так само, як це було у 2008 році в Грузії та 2014-го в Україні.

«Але своєї головної цілі – добитися від Штатів фіксації розподілу сфер впливу, «нової Ялти», Путін не зміг», - підводив Інститут «Діалог» підсумки першої спроби оформлення нових принципів співіснування США і РФ у сучасному світі.

Що саме запропонує Байденові Путін

Хоча вже тоді було повністю зрозуміло, що за першою відносно невдалою для Москви спробою обов’язково відбудуться наступні. Бо цією весною Росія показала: вона може й надалі, але не хоче витрачати купу ресурсів лише задля постійної підтримки запущеного нею сім років тому процесу руйнації старого світового порядку. А натомість Москва зацікавлена в оформленні принципів і правил співіснування із США вже в новому світі.

І ось цієї осені з подачі Москви почалася друга спроба.

Так само як і під час першої спроби у квітні-червні цього року, зараз Росія у діалозі з США займає проактивну позицію, намагається пропонувати вигідні їй теми і формати обговорення цих тем.

 І сьогодні Путін під час закритої відеоконференції з Байденом спробує 1) предметно і

2) у практичній площині

обговорити конкретні російські пропозиції щодо того, яким чином буде облаштований новий світовий порядок.

Значна частина цих пропозицій вже була озвучена представниками Росії у публічній площині. Це, зокрема:

  • новий пакт європейської безпеки, який чітко зафіксує припинення розширення НАТО на схід - у напрямку РФ;
  • отримання Москвою гарантій того, що Україну та Грузію не приймуть до НАТО (замість цього для них – так званий «шлях Фінляндії», яка є членом ЄС, але не є членом НАТО);
  • припинення поставок летальної зброї Україні;
  • визнання Криму частиною території РФ;
  • припинення військових дій на Донбасі із наданням цім територіям широкої автономії у складі України із правом вето, зокрема, на рішення Києва у зовнішній політиці.

Цей перелік побажань - звичайно, лише позначення принципових для Росії речей. Які вона намагатиметься відстоювати у довгому й складному діалозі з США (іншого діалогу, враховуючи калібр цих побажань та принципові позиції самих Сполучених Штатів, бути й не може).

Але головне в тому, що цей процес запущений Москвою на практиці.

«Зміркувати на трьох»

Важливо ще й те, що Москва хоче бути третім рівноправним мега-грацем на світовій геополітичній арені разом із Вашингтоном і Пекіном. А ні у якому разі не «хуліганом», «нерозумним бешкетником», «молодшим братом Китаю» тощо.

Щоб зайвий раз підкреслити цю принципову для Путіна позицію саме в день аналогічного онлайн -саміту Байдені і китайського лідера Сі Цзиньпіна Росія провела
 випробування космічної зброї, ледь не заваливши МКС.

А напередодні цієї події Володимир Путін виступив на колегії МЗС РФ. Де заявив про необхідність «підтримувати напругу» на Заході й доручив голові МЗС Росії Лаврову «добиватися надання Росії серйозних довгострокових гарантій забезпечення нашої безпеки».

Хоча із врахуванням масштабних операцій навесні та восени на українському кордоні складається враження, що Росію насправді хвилює не ріст загрози НАТО. А, спираючись на заяви про ріст цих загроз, Москва намагається зафіксувати вигідний собі порядок денний формування нового світового порядку. І розподілу сфер впливу між наддержавами.

Оскільки,  на відміну від «Ялти» 1945 року цього разу ситуація складніша. Тоді сфери впливу в післявоєнному світі швидко і відносно безпроблемно поділили між собою два табори переможців у війні проти Німеччини та її союзників – колективний Захід (перш за все, США та Велика Британія) та Радянський союз.

А цього разу є три мега-гравця – США, Китай та РФ.  Кожен із яких має власне бачення того, як має жити світ найближчими десятиліттями. Тому їм узгодити позиції буде набагато складніше.

Але зараз, на стартовому етапі, найголовніше те, що це узгодження просто зараз розпочинається на практиці. Як говорив перший і останній президент СРСР Михайло Горбачов, «процес пішов».