На Брюссельському саміті НАТО у цьому році Україні не буде наданий План дій щодо членства у альянсі (ПДЧ). Головних причин дві:

1) небажання української влади на практиці якісно виконувати «домашні завдання», які дійсно дозволять пришвидшити рух України до НАТО;

2) неготовність деяких ключових членів НАТО (зокрема, Німеччини та Франції) істотно загострювати відносини із РФ, що неодмінно стане наслідком надання Україні ПДЧ.

Про це сказав у інтерв’ю журналістам політолог, директор Інституту «Діалог» Андрій Миселюк, коментуючи заяви президента Володимира Зеленського про необхідність надати Україні ПДЧ вже найближчим часом.

Політолог зазначив, що президент Зеленський дійсно останнім часом зробив багато гучних заяв із приводу необхідності надання нашій країні Плану дій щодо членства у НАТО.

«Але водночас Зеленський ігнорує три ключових меседжі про те, що потрібно зробити самій Україні для отримання ПДЧ. Ці меседжі йому прямо озвучив під час телефонної розмови особисто президент США Джо Байден. Проте Зеленський чи дійсно не почув і не зрозумів, що Києву потрібно зробити для прогресу на шляху до НАТО. Чи робить вигляд, що не почув і не зрозумів. І продовжує втрачати час на безперспективну вербальну атаку альянсу закликами надати Україні ПДЧ», зазначив експерт.

Він нагадав ці три меседжі.

Перше: у своїх практичних діях виходити із того, що альянс – це не просто військовий союз, а об’єднання країн, які сповідують спільні демократичні цінності. В тому числі верховенство права.

Друге: Києву потрібно показати реальний, а не вербальний (типу заяв про «кінець ери олігархів в Україні») прогрес у боротьбі із корупцією, де-олігархізації, покращення якості діяльності демократичних інститутів тощо.

Третє: зосередитися на більш ефективному виконанні завдань щодо реформування військової компоненти для її більшої сумності із воєнними структурами альянсу.

Тобто, повністю виконати всі складові свого домашнього завдання задля того, щоб бути повністю готовими та сумісними із політичними та військовими системами країн альянсу.

За словами Андрія Миселюка, «у результаті якесь дежа вю виходить із часами президентства Віктора Ющенка: йому також НАТО, США та інші члени альянсу на пальцях пояснювали, що потрібно зробити Україні для отримання ПДЧ. А Ющенко постійно посилався на все більш агресивну Росію по сусідству як на вагомий аргумент надати членство Україні та раз за разом повторював –дістаньте ПДЧ та покладіть.  Чим тоді все закінчилося, добре відоме – Бухарестським самітом 2008 року, на якому Україні відмовили у ПДЧ. Хоча вербально, звичайно, підтримали таку перспективу».

«Тому на жаль,  саме такий результат очікує і бурхливий та малоефективний «Drang nach ПДЧ» у виконанні Володимира Зеленського на саміті НАТО цього року в Брюсселі», - резюмував політолог.