Україна увійшла в опалювальний сезон катастрофічно неготовою і самостійно пройти зиму не зможе.

 

Про те, що сезон підготовки до зими провалений – це об’єктивна даність, що стала відома не сьогодні. Причому така даність, яка дана нам у відчуттях – у квартирах та інших приміщеннях, що досі не опалюються.

Тут варто діяти за класикою – окремо розглядати питання «хто винен?» та «що робити?» На першому напрямку вже багато нагромаджуються взаємних звинувачень, словесних претензій тощо. Але заздалегідь зрозуміло, що крім «словопомолу» справжнього серйозного ґрунтовного розбору польотів із визначенням та покаранням реальних винуватців цього провалу не відбудеться.

Набагато більш важливо подивитися на надзвичайно серйозні загрози та виклики, які стали наслідком цього провалу. І з якими ми вже зіштовхуємося та впритул зійдемося протягом найближчих місяців.

Для початку необхідно зафіксувати ситуацію із станом підготовки до зими. Виняткова складність проходження нинішньої зими на відміну від попередніх обумовлена комбінацією декількох факторів:

1.     Країна увійшла в опалювальний сезон катастрофічно неготовою.

2.     Кон’юнктура на світових ринках не дозволяє швидко поповнити на європейських чи азіатських ринках запаси енергоносіїв, які необхідні для проходження зими.

3.     Необхідні ресурси є у Росії. Й доведеться звертатися до «країни-агресора» (а також до повністю підконтрольного Москві її сателіта - Білорусі) задля проходження цієї зими.

Що стосується неготовності до зими, то станом на позавчора, 18 жовтня, фактичні запаси вугілля на складах теплоелектростанцій (ТЕС) та теплоелектроцентралей (ТЕЦ) були менші від планових у 3,8 раза. Більш того, замість поповнення навіть ці мізерні запаси вугілля активно спрацьовуються – 18 жовтня їх було вже на 5,9% менше порівняно із запасами на 11 жовтня. І це в умовах, коли опалювальний сезон повноцінно ще не розочався.

Серйозна ситуація також із газом. У зв’язку із похолоданням підйом газу із підземних газосховищ (поки що у незначних обсягах) почався вже на початку цього місяця. Станом на 7 жовтня у сховищах знаходилося 18,9 млрд.кубометрів газу. При тому, що у жовтень 2020 року Україна увійшла  з 28 млрд куб. м запасів.

При такий складній ситуації Україна не зможе закупити у Європі швидко та за прийнятними цінами енергоносії, які на ринках б’ють рекорди вартості –що газ, що нафта, що вугілля. Тому що і Європа почала опалювальний сезон з найменшим за всю історію спостережень обсягом газу у  сховищах. Тому значних обсягів імпорту навіть такого неймовірно дорогого газу як зараз, з європейського напрямку очікувати не треба.

Можливості швидко наростити обсяги видобутку вітчизняного газу теж достатньо обмежені. Враховуючи те, що останніми роками ці обсяги не зростають, а постійно скорочуються. Так, за перше півріччя цього року Україна видобула 9,75 млрд кубометрів природного газу - це на 4% менше, ніж у 2020 році. А порівняно з 2019 роком видобуток скоротився на 7%.

Якщо називати речі своїми іменами – самостійно пройти зиму Україна не зможе.

Фактичним визнанням цієї неспроможності стало призначення на післязавтра, 22 жовтня, офіційного конкурсу на доступ до перетину ЛЕП
 між Україною і Білоруссю. 

Тобто, вже на початку наступного місяця білоруська електроенергія надійде до України. Як тільки закінчиться мораторій на її імпорт, завбачливо призначений до 1 листопада.

Але імпорт електроенергії з формально незалежної, а насправді повністю підконтрольної Москві Білорусі - тільки початок. Таким чином керівництвом України готується грунт для початку імпорту енергоносіїв із самої Росії. Бо маленька Білорусь навіть при всьому бажанні не здібна надати Україні допомогу у потрібних обсягах.

Але й офіційний Мінськ, й офіційна Москва, що стоїть за ним, не збираються допомагати Україні  вибиратися із енергетичної прірви «за мзду маленьку». «Самопризначений та так званий президент» Білорусі Лукашенко спробує «на повну» отримати від офіційного Києва сатисфакцію і в політиці, й у бізнесі.

Але набагато важливіше для нашої країни те, що вимагатиме Росія за допомогу в проходженні зими. Про те, з якими загрозами від Москви зіштовхнеться найближчими місяцями наша країна, і як з ними боротися – у наступному матеріалі.