На підтвердження своїх намірів максимально підтримати Україну Сенат США одноголосно ухвалив законопроєкт щодо відновлення програми ленд-лізу часів Другої світової війни.



Сполучені Штати продовжують залишатися разом із Великою Британією єдиними країнами, які масштабно та послідовно роблять все від них залежне для того, щоб Україна у боротьбі з агресією Росії а) вистояла і б) перемогла.

Як сказав один із західних чиновників з цього приводу, "Україна має отримати будь-яку зброю, крім ядерної".

На підтвердження своїх намірів максимально підтримати Україну Сенат США пізно в середу одноголосно (!) ухвалив важливий законопроєкт щодо відновлення програми ленд-лізу часів Другої світової війни.

Вона дозволить президенту Джо Байдену більш ефективно надсилати зброю та інше військове обладнання в Україну для захисту від вторгнення Росії.

Сенатори швидко підтримали цю пропозицію, оскільки українські військові з 24 лютого переконливо довели, що можуть відбиватися від російських військ.

Програма ленд-лізу, створена під час Другої світової війни, стала переломною в ході війни. Оскільки вона дозволила США швидко поповнити запаси союзників без трудомістких процедурних перешкод.

І як би потім не намагатись "вдячні" - спочатку радянські, а потім російські - історики зменшити значення цієї підтримки, насправді без неї СРСР у перші два роки війни (1941-1943) не зміг би вистояти перед гітлерівською навалою. Та добитися перелому в ході військових дій - спочатку в Сталінграді, а потім у битві на Курській дузі.

Зараз те, що американські законодавці вдаються до екстраординарної практики, яка востаннє застосовувалася під час найбільшого глобального конфлікту 20-го століття — це ще одна ознака того, що США та їх союзники в Європі вважають, що вторгнення Росії становить екзистенційну загрозу ліберальному порядку.

Документ, відомий як Закон про ленд-ліз про оборону демократії України від 2022 року, прискорить передачу в Україну важливого військового обладнання та інших критичних постачань за рахунок скорочення бюрократичної тяганини.

Він дозволяє де-факто дарувати обладнання з положеннями, які передбачають, що країни-одержувачі виплатять їх вартість США пізніше.