У нашої країни є реальні можливості прискорити процес віддалення Китаю від Росії та залучити КНР до посилення позицій України в протистоянні з РФ. Як і обіцяли вчора, сьогодні Інститут "Діалог" представляє перелік кроків, які має зробити Україна для прискорення процесу сходження Китаю з орбіти підтримки Росії.

 Відразу треба зазначити дві важливі речі.

Перша - наша країна має обмежений перелік можливостей для корегування позиції такої міцної держави як Китай. Проте такі можливості є, і саме зараз настав зручний час для застосування усього наявного інструментарію.

Друга - для успіху наших дій в усіх спробах впливу на позиції Китаю треба від початку повністю виключити конфронтаційні та радикальні дії чи заклики. У наявності є достатньо принципово важливих для Китаю тем, апелюючи до яких Україна може досягти вигідних собі результатів.

Отже, із врахуванням цих передумов, зазначимо - який внесок може зробити найближчим часом Україна у запущений ще у лютому США і Євросоюзом глобальний поступовий процес відмови КНР від підтримки Росії.

1. Через механізми ООН залучити Китай до вирішення продовольчої кризи у країнах Африки та Близького Сходу за допомогою поновлення експорту українського зерна через чорноморські порти.

Китай постійно позиціонує себе як головний захисник інтересів країн, що розвиваються. Отже, настав зручний момент для КНР на практиці підтвердити та посилити це позиціонування.

Резолюцію про розблокування чорноморських портів для вирішення глобальної продовольчої кризи спочатку варто спробувати прийняти у Радбезі ООН. У випадку її блокування у Радбезі Росією це питання виноситься на Генеральну асамблею ООН. Там велика кількість саме країн, що розвиваються - отже рішення буде гарантовано ухвалено.

Практична справа розблокування наших портів буде і в цьому випадку технічно надзвичайно складною. Але при наявності мандату ООН та залучення Китаю до реалізації рішення ООН воно стає набагато більш реалістичним, ніж без цих факторів.

Отже, перший крок тут - розробка Україною (можливо, разом із Китаєм) резолюції ООН про вирішення глобальної продовольчої кризи за допомогою запасів українського зерна.

2. На рівні ООН прийняти декларацію з необхідністю дотримання всіма країнами у ХХІ століття п'яти ключових принципів мирного співіснування, які запропонував ще у середині минулого століття один із засновників КНР і перший прем'єр країни Чжоу Еньлай.  Ось ці принципи, які є ключовими в усіх доктринах дій Китаю на міжнародній арені останніх 70 років:

1) взаємна повага територіальної цілісності та суверенітету;
2) взаємний ненапад;
3) невтручання у внутрішні справи один одного;
4) рівність і взаємні вигоди;
5) мирне співіснування.

Ухвалення такої декларації буде прямим засудженням світовою спільнотою сучасної Росії. Яка своєю війною проти України порушила всі ці п'ять принципів без виключення.  І тут перший крок за Україною - підготовка тексту такої декларації разом з Китаєм.

3. Публічно із використанням всіх можливих способів запрошувати Китай зробити внесок у відбудову Україну після війни. Із тим, щоб отримати публічно проголошену офіційним Пекіном інформацію про форми участі КНР у цій відбудові та бюджети цієї участі.

4. Залучити Китай до участі у гуманітарних проєктах в умовах війни в Україні. Один із найбільш перспективних напрямків - спільний проєкт ЮНІСЕФ та Китаю по допомозі дітям України, які страждають від війни. Стартом цього проєкту має стати одночасне публічне звернення України до ЮНІСЕФ та Китаю із закликом об'єднати зусилля для допомоги дітям України в умовах війни. 

І, нарешті, 5. Постійно публічно акцентувати увагу на тому, що Китай є єдиною країною, яка здатна умовити керівництво Росії припинити війну в Україні. І наполягати на відповідальності Китаю як однієї із провідних держав світу за збереження безпеки в масштабах світу. Із публічними закликами до Пекіна сприяти досягненню конкретних результатів по вирішенню ситуації в Україні - наприклад, оголошення і дотримання Росією перемир'я по всій лінії фронту чи на його визначених ділянках, тощо.

Це лише частина першочергових кроків, якими наша країна зможе сприяти залученню Китаю у  табір прихильників України. Якщо підійде до їхнього здійснення із врахуванням китайської специфіки сприйняття сучасного світу і місця Китаю у цьому світі.