Інститут соціально-політичного проектування «Діалог» провів соціологічне дослідження методом онлайн-анкетування, щоб встановити настрої населення Молдови напередодні парламентських виборів 2025 року, які відбудуться вже 28 вересня. Дослідження показало, що рейтинг правлячої політичної партії PAS є достатньо високим, щоб претендувати на перше місце. За результатами опитування, голоси імовірних виборців розподілились так:
«Дія і Солідарність», „Partidul Acțiune și Solidaritate” (PAS) – 39,7%
«Патріотичний блок» „Blocul Electoral Patriotic” (BEP) – 13,5%
«Наша партія»„ Partidul Nostru” – 6,7%
«Блок Альтернатива»„ Blocul Electoral Alternativa” – 6,1%
«Ліга міст та громад»„ Liga Orașelor și Comunelor” (LOC) – 5,9%
«Велика Молдова»„ MOLDOVA MARE” – 2,7%
Інша партія – 9,2%
Не голосуватиму – 2,1%
Важко відповісти – 14,1%
В ході дослідження ми вивчали не тільки рейтинги політсил, які підуть на вибори зараз, але й структуру симпатиків окремих партій. Напередодні виборів кілька молдавських політсил надали перевагу блокам. Це ускладнює потрапляння у парламент (в Молдові парламентський барʼєр становить 5% для партій та 7% для блоків), але є вигідним з точки зору економії бюджетів, захисту спільного результату та злиття рейтингів партій зі схожою платформою. Так, стратегія обʼєднання Соціалістичної партії Молдови, Комуністичної партії Молдови і ще двох політсил навколо фігури Ігоря Додона у проросійський «Патріотичний Блок» (BEP) виявилася успішною: згідно з нашим дослідженням, вони можуть отримати 13,5% з тенденцією до зростання.
Проросійська «Наша партія» Partidul Nostru, очолювана Ренато Усатим, проходить у парламент та теж має певну тенденцію до зростання. А ось «Альтернатива», створена мером (примаром) Кишиніва Іоном Чебаном, не дотягує до парламентського барʼєру саме через те, що перетворилася на блок.
Несподіванкою виявилося швидке зростання рейтингу відносно молодої політичної партії «Ліга міст та громад» (Liga Orașelor și Comunelor (LOC). Ця партія має чітку проєвропейську орієнтацію, але вирішила йти на вибори не під проводом PAS, а окремо. Стратегія партії, вочевидь, полягає в тому, щоб зібрати голоси проєвропейських молдован, які з тих чи інших причин незадоволені урядом. Аномально швидке зростання рейтингу можна пояснити тим, що партію заснували мери, які вже мають значний політичний досвід та рейтинг підтримки у своїх містах. Для України це означає, що навіть в разі недостатнього результату PAS, Молдова має «план Б» на створення проєвропейського парламенту.
Інші партії не мають підтримки, достатньої для подолання виборчого барʼєру. Але моделювання майбутньої парламентської диспозиції робити завчасно. В Молдові, як помічено, існує та працює ефект «мовчанки», за якого проросійські виборці неохоче діляться своєю реальної позицією. Це може виявитися дуже неприємною несподіванкою для PAS. На користь цієї гіпотези говорить доволі велика кількість виборців, яка «не визначилась», а також значний відсоток відмов проходити опитування. Домінування PAS може виявитися примарним. Тому на одноосібне панування у парламенті розраховувати поки зарано.
Велика залежність Молдови від сусідів (України та Румунії), здавалося б, унеможливлює коливання політики країни в «проросійський бік». Але на практиці можливо все. Однозначна підтримка України урядом Доріна Речана та президенткою Маєю Санду може змінитися на щось «не таке однозначне» в разі необхідності рахуватись з коаліційними партнерами. Це робить особливо важливим структуру рейтингів інших партій.
В ході опитування також ставились питання щодо зовнішньополітичних симпатій громадян Молдови. Результати дослідження ще раз підтвердили, що молдовани вельми позитивно ставляться і до України, і до Румунії. Це стосується як молдован, що спілкуються румунською, так і російськомовних. При цьому значна різниця існує між румунськомовними та російськомовними молдованами у тому, який результат війни в Україні вони вважають найкращим. Так, переважна більшість російськомовних респондентів вважає, що термінове припинення вогню – найкращий сценарій, значно менше хотіли би перемоги України, а за перемогу Росії виступає незначна меншість. В той же час, переважна більшість румунськомовних молдован хотіли би повної перемоги України, меншість – термінового миру на компромісних умовах, а перемоги Росії – майже ніхто.
Дослідження було проведено методом онлайн-анкетування з 16 по 20 вересня, вибірка склала 1354 анкети, які були визнані релевантними. До масиву відповідей були застосовані методи зважування вибірки, застосовані статистичні поправки та моделювання, а також поглиблений аналіз профілів. Максимальна погрішність дослідження складає 2,7%.