У термін "нейтральність" Київ та Москва вкладають кардинально різний зміст.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Зараз у наших мирних переговорах з Росією ззовні ситуація виглядає так, начебто у переліку найбільш спірних питань майбутнього мирного договору з Росією теми нейтрального статусу України вже немає. А залишились питання статусу Криму та Донбасу.

Проте це не так. Оскільки у термін "нейтральність" Київ та Москва вкладають кардинально різний зміст. 

Для України стати нейтральною означає проголосити нейтральний статус, але при цьому отримати залізобетоні гарантії безпеки. Бажано від ядерної країни, яка довела ділом свою здатність і волю захистити Україну від російської загрози. Під ці критерії підпадають лише дві країні - Великобританія та США. 

Фактично, ми маємо отримати такі ж самі гарантії, які мають члени НАТО з 5 статтею договору Альянсу. При цьому формально не входячи до НАТО. 

Цього цілком можливо досягнути в іншому форматі. Наприклад, в оборонному союзі трьох - з Англією та Польщею. З відповідною обороною угодою, такий формат вже існує у міжнародній практиці. 

Професор Школи передових міжнародних досліджень при Університеті Джонса Хопкінса Гал Брендс зазначає, що в такому випадку Україна могла б відстояти свій нейтралітет. Бо була б "озброєна до зубів", щоб зробити з будь-якою армією те, що вона робить зараз із силами Путіна. Це мало б на увазі створення значно більш досконалого українського військово-промислового комплексу. Або надання нашій країні великої кількості сучасної зброї — протитанкових ракет, боєприпасів, систем ППО тощо. А також велике фінансування та навчання з боку Заходу.

Для Росії такий нейтралітет України неприйнятний - бо не дає можливості повністю контролювати нашу країну та нав`язувати нам свою волю. 

Для Москви нейтральний статус України означає слабку, роззброєну, нездатну захистити себе країну. Яка водночас не має захисту від сильних партнерів і у випадку загрози/здійснення нового нападу Росії не шукатиме захисту від РФ під "парасолькою" НАТО. 

Фактично РФ хоче змусити Київ підписати новий Будапештський меморандум у версії 2.0. Де б підписантами були якомога більше країн - обов`язково із уважними до думок Кремля Китаєм, Францією, Туреччиною. І мінімумом чіткості та конкретики щодо допомоги нашій країні у випадку нової агресії РФ проти України.

Таким чином, маємо кардинально різні підходи сторін до того, що є цей нейтральний статус і як він має бути забезпечений. 

Складність моменту полягає в тому, що Москва ВЖЕ не може протиснути потрібний собі сценарій, а Київ ЩЕ не може реалізувати свій підхід. 

Але ситуація неухильно змінюється на нашу користь  - з кожним тижнем у Москви можливостей для реалізації свого бачення нашої нейтральності стає все менше, а у Києва - все більше. 
Наявність цих ресурсів для просування саме свого бачення нейтральності визначається безпосередньо ситуацією на полях війни в Україні, а не тонкими дипломатичними  хитрощами.
 
Й тому, скоріш за все, прорив у визначенні нашої нейтральності найближчим часом є дуже малоймовірним. Але з часом ми за підтримки наших західних партнерів обов`язково зможемо закріпити потрібну саме нам нейтральність. І зафіксувати таким чином збереження сильної суверенної держави, яка перемогла агресора на всіх фронтах і відстояла свою незалежність від його зазіхань.