Такою місією може стати розгром в Україні нової «імперії зла» з позбавленням РФ права володіти ядерною зброєю і допомога світові вийти на сталу траєкторію економічного зростання.

 

Починаючи з минулого місяця у західному публічному просторі швидкими темпами посилюється втома. Цього разу не від України, а від війни в Україні. Якщо у перші тижні війни проукраїнські новини тотально домінували в медіа-просторі західних країн (займаючи інколи 70-80% його обсягу), то з травня ситуація почала змінюватися. І новин з України з кожним тижнем стає все менше – в цілому їхня чисельність зменшилася в рази.

Цьому зменшенню є кілька об’єктивних причин.

Зокрема, з переходом війни у затяжну позиційну фазу головним чином на Донбасі змінилась сама «картинка війни». Яку вже набагато важче «продати» глядачеві.

Крім того, спрацювали закономірності формування «ліній інтересу» західної аудиторії. Так, для неї досить швидко вийшли на першій план занепокоєння від зростання цін на пальне та інші товари у їхніх країнах, загрози економічної рецесії, зростання безробіття тощо. Саме ці проблеми стали першочерговими замість новин з України.

Також спрацював психологічний ефект готовності сприймати обмежену кількість шокуючих негативних новин з України.

І нарешті, що дуже важливо: західній аудиторії не була надана зрозуміла позитивна «історія війни». Тобто, зміст того, НЕ ПРОТИ ЧОГО, А ЗА ЩО Б’ЄТЬСЯ УКРАЇНА. Заради чого кожен представник аудиторії як платник податків надає свої гроші як частину допомоги від своєї країни Україні. І що у кінцевому випадку отримає у підсумку цієї боротьби Захід в цілому та він, конкретний споживач.  

Чому це зменшення присутності України в публічному просторі колективного Заходу надзвичайно важливо? Тому, що споживачі цієї інформації є виборцями, які напряму будуть впливати на політику підтримки України їхніми країнами. І якщо українського контексту в західному інформаційному просторі буде в обмаль, політичному керівництву західних країн буде дуже важко переконати виборців у необхідності нарощування допомоги Україні. Яка необхідна для перемоги нашої країни над ворогом.

Тому, з одного боку, вітчизняні медійники зараз можуть допомогти західним ЗМІ отримувати потрібну останнім інформацію про події в Україні та збільшити обсяг цієї інформації.  

А з іншого, владі потрібно сформувати та просувати на Заході зрозумілий для західної аудиторії зміст боротьби України – ЗА які цілі, потрібні не тільки нашій країні, а її західним союзникам,  Україна зараз воює.

Напевно, доцільним тут буде використати прийоми Холодної війни. Наприклад, президент США Рейган майже 40 років тому назвав СРСР «імперією зла» (evil empire). Цей термін зберігся досьогодні у політичній свідомості Заходу. І ним можно буде швидко і цілком заслужено «нагородити» сьогоднішню Росію.

Таким чином, з’явиться можливість представити Україну як країну, яка на передньому краї воює із екзистенціальною загрозою для всього Заходу. Зробивши акцент на тому, що  «імперія зла» є не просто країною-терористом. А є країною-ядерним терористом. Яка просто зараз загрожує всьому світові – погрожуючи  застосувати ядерну зброю, захоплюючи атомні електростанції в Україні та періодично запускаючи над ними ракети.

І саме тому Україна бореться за то, щоб позбавити РФ як безвідповідального володаря ядерної зброї можливості і надалі загрожувати всьому світові ядерною катастрофою. Як країна, яка сама добровільно позбулась третього у світі ядерного арсеналу, вона домагається, щоб агресор-Росія була позбавлена свого ядерного арсеналу.

Паралельно просуваючи меседжі, що саме розгромна поразка «імперії зла» у цій війни крім забезпечення безпеки країн Заходу внаслідок денуклеарізації РФ дозволить покращити економічний стан кожного мешканця країн Заходу. Бо унеможливить не тільки шантаж РФ можливістю застосувати ядерну зброю, а й шантаж з її боку енергетичними та продовольчими кризами. А отже, зробить економічні процеси у світі більш прогнозованими та передбачуваними.

Внаслідок чого західний світ отримає можливість швидше та більш ефективно подолати наслідки епідемії ковіду. З тим, щоб повернутися на траєкторію сталого економічного зростання.