Настав час провести ревізію засобів, які є у нашої країни в наявності для того, щоб захиститися проти зазіхань цього американського політика на наш суверенітет і наші національні інтереси.

Те, що Трамп робить у публічному просторі останніми днями, чітко підходить під визначення –початок активної наступальної фази його передвиборчої кампанії.

У рамках початку цієї фази він де-факто вивів у публічну площину свій передвиборчий альянс з Путіним. Проявом цього – але не єдиним – стало двогодинне й повністю сервільне за змістом та подачею інтерв’ю наближеного пропагандиста Трампа Такера Карлсона з російським президентом.

Завдяки чому фігурант розслідування Міжнародного кримінального суду і міжнародний злочинець Путін раптом зміг повернутися у публічний простір колективного Заходу у тому амплуа, яке він сам для себе обрав. І яке успішно доніс до споживачів свого продукту Карлсон. Тобто, Трамп і Путін знову, як і на виборах-2016 – успішно працюють в одній зв’язці.

У той же час Трамп зізнається, що лякав партнерів по НАТО тим, що розгляне можливість стимулювати напад Путіна на них, якщо ті не будуть сплачувати у бюджет альянсу солідні внески.

Бізнес-обгортка цих зізнань (як кажуть ті, хто виправдовує цей шантаж: «Трамп же бізнесмен. Це просто спосіб заставити європейських партнерів сплачувати потрібні внески. І він жодним чином не перевів би у реальність своїх погроз»), яка й під час президентства Трампа  виглядала, дуже м’яко кажучи, надзвичайно контрверсійною, сьогодні взагалі є фактичним виправданням повномасштабної агресії, яку два роки в Європі здійснює Путін.

І в цьому контексті готовність Трампа швидко уладнати конфлікт в Україні за рахунок задовольняння вимог Путіна – не що інше, як вимога нашій країні перейти к активній обороні проти зазіхань на наш суверенітет і наші національні інтереси з боку цього посібника ревізіоніста світового порядку Путіна.

Вітчизняні політики по об’єктивних причинах не можуть відкрито констатувати очевидне: можливе друге президентство Трампа стане прямою загрозою перспективам України перемогти у війні з Росією. Але це так і є. Тому в інтересах нашої держави зробити все для того, щоб громадянин Трамп (як він фігурує у недавньому рішенні американського суду) в жодному разі не став знову президентом Трампом.

Звичайно, напряму втручатися у перебіг передвиборчої кампанії в США нашій країні жодним чином не можна. Проте цілком можливо провести парочку інформаційно-роз’яснювальних кампаній. Грамотних кампаній з правильними меседжами. Із залученням для того структур, які пов’язані із нашою діаспорою в США.

І у ході одній із кампаній - пояснити цільовій аудиторії - виборцям Трампа - що Україна зараз є цінним партнером США. Бо вона ось же два роки стримує агресію РФ у межах своєї країни. Бо у противному випадку обов’язково пішла б далі, напала на одну із країн НАТО – і вам, пересічним американцям, довелося би знову, як і у двох попередніх світових війнах, воювати в Європі. І тому не треба вести мову про безстрокову благодійну допомогу Україні – йдеться про потребу посилити свого партнера, який діє в прямих інтересах США. А тому треба вимагати від своїх політиків посилення України.

Друга інформаційно-роз’яснювальна кампанія - для мільйонів виборців Трампа, чиї предки були родом з України. І зробити це під салоганом «Як Буш у Києві за кілька тижнів про проголошення незалежності намагався перекрити українцям шлях до цієї незалежності, так і Трамп тепер намагається задобрити агресора Путіна за рахунок України та її територій. Це він намагатиметься здійснити, якщо виграє восени вибори». А ці мільйони симпатиків України цілком могли б розповісти своїм друзям-сусідам-колегам, чому у листопаді у жодному разі не можна голосувати за кандидата Трампа.  

Для збільшення в американському суспільстві ідеї продовження посилення України можна донести до прагматичних американців можливість того, що після перемоги над Росією за свою підтримку України вони зможуть отримати у своє користування українські військово-морські бази на Чорному морі. Як варіант: після повернення за масованої підтримки Сполучених Штатів контролю над Кримом Україна зобов’язується передати США базу в Севастополі. Саме таким чином – військово-морськими базами, до речі, Велика Британія розрахувалась із Сполученими Штатами за масовану американську допомогу по ленд-лізу під час Другої світової.

Можна ще багато чого зробити. Головне – почати діяти.

У сухому остатку  маємо: доленосний момент зараз не тільки в Україні, а й також у США. Трамп рветься щосили на нове президентство. І поки, на жаль, проводить свій наступ набагато більш жваво, ніж діє Джо Байден у своїй кампанії.

Але ж це саме Байден не на словах, а реальними справами став поруч з Україною у лютому 2022 року. І зробив дуже велику роботу, щоб Україна змогла встояти та відбити агресію. Й зараз робить дуже багато для підтримки нашої країни (те, що цієї допомоги з боку США могло б бути набагато більше – це так, але це окрема велика тема). Тому якщо зараз є можливість допомогти Байдену і знизити шанси перемогти його конкурента Трампа – саме час це зробити. Бо це як раз той випадок, що допомагаючи партнерові – ми прямо допомагаємо собі. Й навпаки.