Озвучений Китаєм «мирний план» щодо припинення війни рф проти Україні, не містить головної і найпершої вимоги Києва – поважати суверенітет України та вивести усі російські війська з її території. Презентований документ не може бути повністю втілений на практиці, адже він набагато абстрактніший навіть за плани з врегулювання кризи на Донбасі, відомі, як «Мінськ-1» та «Мінськ-2»». Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів директор Інституту соціально-політичного проектування «Діалог» Андрій Миселюк.
Експерт порівняв «мирний план» Китаю з епізодом фільму «Життя як диво» Еміра Кустуріци, де один із героїв спитав: «Що іде в боснійську солянку?», а другий йому відповів: «Усе, що знайдеться в домі». На його думку, озвучений МЗС КНР документ, схожий на «пекінську солянку», в якій, «на відміну від качки по-пекінськи, вийшло набагато гірше».
Андрій Миселюк зазначив, що у плані задекларовані загальні принципи «повага до суверенітету всіх країн» і «припинення військових дій», але натомість відсутній механізм їхнього поєднання.
«Наприклад, у документі відсутня вимога до росії припинити військові дії, поважати суверенітет України та вивести усі свої війська з тимчасово окупованих територій. План вміщує лише загальні, відірвані одне від одного, декларації «за все добре, проти усього поганого», а в ролі всього поганого виступає «менталітет холодної війни», від якого слід відмовлятися. Така компіляція ініціатив, не здатна ефективно сприяти вирішенню української кризи».
На думку експерта, Пекін висунув такий не дуже ефективний план через існування конкуренції між колективним Заходом та Китаєм за симпатії країн т.зв. «Глобального Півдня», більшість яких не підтримують Україну і держави західної демократії, але і прямо засуджують агресію росії.
Андрій Миселюк переконаний, що Китай виступив зі своїм мирним планом, щоб представити себе захисником і виразником інтересів цих країн у конкуренції з колективним заходом. Одночасно, зазначив експерт, Пекін намагається донести цим країнам їхню цінність для вирішення української кризи – що Китай здатен бути виразником їхніх інтересів та пропонувати їм свій захист.
«З технологічної точки зору, ці ініціативи Пекіна можна вважати певним відволікаючим маневром та спробою нівелювати підтримку «формули миру» з 10 пунктів, яку запропонував президент Володимир Зеленський під час саміту «Групи семи» (G7) у листопаді 2022 року. Та все ж, центральне завдання документу полягає в тому, що цей «мирний план» адресований потенційним «країнам приєднання». У Китаї та в москві чудово усвідомлюють, що їм не вдасться схилити Україну до мирних переговорів за допомогою таких загальних декларацій».
Говорячи про можливість практичного втілення озвученого «плану», експерт зазначив, що в документі є окремі пункти, які мають шанси на реалізацію. На його думку, найбільш реальним до подальшого просування є пункт «Забезпечення безпеки атомних електростанцій».
«Наприклад, Китай міг би звернутися до МАГАТЕ з ініціативою організувати якісь інспекції на ядерних об’єктах України. Дуже важливим питанням є більш практичні плани, що стосуються пункту «Підтримання стабільності промислових ланцюгів і ланцюгів поставок». Пункт «Сприяння експорту зерна» може призвести до закликів або навіть напрацювань документів та пропозицій від Китаю. Однак загалом, цей план не може бути реалізований на практиці, адже він набагато більш абстрактний за плани з врегулювання кризи на Донбасі, відомі як «Мінськ-1» та «Мінськ-2»».