Появление на встрече в Донецке Медведчука и Шуфрича обусловлено усилиями официальной Москвы повысить статус террористических организаций «ДНР» и «ЛНР» до уровня полноправных участников этого переговорного процесса.

Багатосторонні переговори щодо врегулювання ситуації на сході України, які розпочалися в Донецьку, здивували журналістів і політологів строкатим представництвом. Кореспонденти Укрінформу звернулися до експертів з проханням прокоментувати роль деяких учасників цих важливих для України перемовин.

Політолог Вадим Карасьов:

Медведчук і Шуфрич не представляли жодну зі сторін, які беруть участь у цих перемовинах, але вони допомагали контактом, аби ці перемовини були більш ефективними. Це так звані контактери, які допомогли залучити до тристоронніх перемовин лідерів самопроголошених республік Донбасу.

Незважаючи на те, що до цих осіб є багато питань, тим не менш, потрібно розуміти складність ситуації, яка сьогодні є на Донбасі, складність самих перемовин, а також урахувати необхідність залучення до перемовин самого політичного крила самопроголошених республік. Тому що сьогодні, на жаль, на Донбасі немає легітимного політичного суб&'єкта, договороспроможного і впливового, який міг би гарантувати реалізацію домовленостей. Старий політичний суб&'єкт Донбасу у вигляді Партії регіонів, місцевих олігархів і навіть місцевої влади розсипається. Вони не можуть гарантувати мир і спокій, реалізацію рішень та вплив на Донбас у разі будь-яких домовленостей з Київською центральною владою. Потрібно формувати і шукати новий політичний суб&'єкт Донбасу, з яким можна вести перемовини. І таким суб&'єктом, подобається це комусь чи ні, може бути і політичне, раціональне, притомне крило так званих самопроголошених республік. Вони мають певний вплив, особливо на озброєні формування цих республік, і від них може залежати припинення вогню, перемир&'я, а в якійсь частині - і реалізація мирного плану Президента Порошенка.

Країні потрібен мир, тому люди на кшталт Медведчука і Шуфрича, які мали якісь контакти з політичним крилом самопроголошених республік, допомагають залучити окремих осіб із політичного крила цих республік до тристоронніх перемовин, зокрема, аби гарантувати будь-які домовленості на території Луганської і Донецької областей.

Уповноважений Президента України з мирного врегулювання конфлікту в Донецькій і Луганській областях Ірина Геращенко:

Є офіційна тристороння контактна міжнародна група: Україна - ОБСЄ - Росія, представлена нинішнім міністром закордонних справ Клімкіним, спецпосланником ОБСЄ пані Тальявіні та послом Зурабовим. У зв&'язку з відрядженням міністра Клімкіна до Люксембурга Президент звернувся до екс-президента Леоніда Кучми з проханням долучитися до засідання цієі групи у Донецьку, у понеділок 23 червня. До речі, цей крок позитивно було сприйнято і на Сході Украіни, і в світі, адже очевидно, що Кучма добре орієнтується і у внутрішній, і в україно-російській проблематиці. Тристороння група, в свою чергу, на своєму засіданні прийняла рішення про залучення тих осіб, які, на їх думку (а також думку країн, що повинні використати весь свій вплив на бойовиків), можуть вплинути на реалізацію мирного плану. Результат учорашньго круглого столу - домовленість про припинення провокацій і вогню з боку бойовиків. Якщо це врятує життя та здоров&'я і мирних громадян, і наших військових - це важливо... Друзі, очевидно, що все дуже непросто і дуже крихко. І дуже важко... Головне - результат: територіальна цілісність, незалежність України і мир. Але не за будь-яку ціну. Бажано - з уникненням нових жертв. Головне - складання зброї, припинення вогню, створення передумов для відновлення нормального життя в регіоні. Тому сьогодні ключове - це досягнення переговорів, а не прізвища... І, для всіх коментаторів: офіційну позицію президента представляють ті, кого він уповноважує, ця інформація є публічною. У тристоронній групі це Клімкін, і - зараз - Кучма. І якщо бойовики виконають зобов&'язання припинити вогонь, звільнити заручників, допустити моніторингову місією ОБСЄ і проводити гуманітарні акції - це буде ключове.

Політолог Віталій Бала:

На сьогодні дії Президента дещо схоластичні: якщо він заявив про мирний план, то всі інші люди, які так чи інакше починають себе зараз проявляти, вони, з моєї суб&'єктивної точки зору, є недоречними. Тобто, якщо оголошено 14 пунктів мирного плану, то незалежно від Кучми чи ще когось іншого, вони мають виконуватися. Хоча залучення Кучми є, безумовно, позитивним, але це вже має бути якийсь інший план, тобто це все має відбуватися в іншому контексті.

Інші фігуранти, які були присутні на переговорах, взагалі дискредитують Президента. Загалом, якщо це допоможе миру і збереженню життів, то дуже добре, але з точки зору тих людей, які голосували за Президента Порошенка, це, м&'яко кажучи, не найбільш вдалий варіант.

Загалом ці прізвища мають скоріше розмовляти з Москвою, тобто виступати якимись посередниками. Але це має бути неофіційно і непублічно. А в даному випадку це викликає, скажімо так, неприємні асоціації.

Голова правління Центру прикладних політичних досліджень Пента Володимир Фесенко:

Кандидатура Медведчука, на мою думку, була узгоджена. Це була ініціатива російської сторони, і, в принципі, передбачалося, що він представлятиме інтереси ДНР і ЛНР. Але оскільки з&'явилися на переговори представники цих республік, то виникає питання - чи потрібна далі участь Медведчука?

Що стосується Шуфрича, то він лише додаток до Медведчука - не більше.

Водночас, інше принципове питання - навіщо там Царьов? Хто його уповноважував на участь у цих переговорах? Я так думаю, що він з&'явився сам, але тоді треба зробити висновок на майбутнє: якщо з&'являються непередбачені люди, то українська сторона має припиняти участь у таких переговорах. І на наступний раунд принципово важливо визначити формат, місце і склад учасників переговорів. Тут не може бути імпровізації. Зокрема, наступні переговори, які пропонують провести у Слов&'янську, - це абсолютно неприйнятно, хоча б тому, що там можуть з&'являться військові злочинці, такі як Гіркін, наприклад. Хіба це буде нормально? Тобто треба зробити висновки - якщо у переговорах далі беруть участь представники ДНР і ЛНР, Медведчук, Царьов, а від України лише один Кучма, то порушується баланс. Тоді ми маємо запросити, наприклад, представників Майдану чи проукраїнських сил Донбасу.

Має бути жорстка позиція української сторони перед наступним раундом переговорів - ніяких Царьових і ніяких Медведчуків, якщо є представники ДНР і ЛНР.

Директор Інституту соціально-політичного проектування Діалог, політолог Андрій Миселюк:

Поява на зустрічі тристоронньої контактної групи у Донецьку як учасників переговорного процесу Віктора Медведчука і Нестора Шуфрича обумовлена зусиллями офіційної Москви підвищити статус терористичних організацій ДНР і ЛНР до рівня повноправних учасників цього переговорного процесу. Включення до складу переговорної групи цих персоналій і їх позиціювання як представників ДНР і ЛНР на переговорах високого рівня - безумовно, тактичний успіх Кремля. Оскільки спочатку передбачалося обговорення реалізації мирного плану президента Порошенка справді в тристоронньому форматі - офіційний Київ (представник - делегований на переговори Петром Порошенком другий президент Леонід Кучма), Росія (посол цієї країни в Україні Михайло Зурабов) і ОБСЄ.

Другим, ще більш значимим успіхом дій Медведчука-Шуфрича на переговорах у Донецьку стала зміна статусу РФ в цьому конфлікті. Із ініціатора збройного протистояння на Донбасі, яким є Росія, вона перетворилася - разом з ОБСЄ - на гаранта дотримання режиму припинення вогню сторонами на час перемир&'я до 10-00 27 червня.

Кум Путіна Медведчук послідовно прагне позиціювати себе як головного провайдера ідеї Кремля про федералізацію України. Вибір його кандидатури Кремлем обумовлений тим, що окрім Медведчука у Путіна практично немає серед значимих українських політиків з досвідом інших кандидатур, які дієво і результативно працюють на реалізацію саме російських інтересів в Україні, як правило, діючи проти українських національних інтересів.

Ще одна функція Медведчука у Донецьку - тролити свого колишнього шефа Леоніда Кучму і Петра Порошенка, який направив його на переговори. Будучи главою адміністрації Леоніда Кучми у 2002-2004 роках, Медведчук відмінно вивчив і сильні, і слабкі сторони другого президента України. І в той час, як Леонід Кучма в конфлікті з Росією виступає переконаним захисником національних інтересів України, Медведчук діє на нейтралізацію зусиль екс-президента, з використанням свого досвіду роботи з цим політиком.

Опубликовано:http://www.ukrinform.ua/ukr/news/donbaski_peregovorniki_roli_ta_misiii_1949377